«Гуцульський Триптих» – один з найвідоміших творів Мирослава Скорика.

У 1965 році на екрани вийшла культова кінострічка –– «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова. Кінофільм, заснований на однойменній повісті Михайла Коцюбинського не лише здобув світове визнання, але й став важливою подією для української культурної спільноти. Безсумнівно, одним з чинників успіху “Тіней забутих предків” була музика молодого композитора зі Львова – Мирослава Скорика.

 Завдяки вдалому поєднанню етнічних мотивів та сучасної музичної мови, Мирослав Скорик зумів створити саундтрек, який став не просто фоновим супроводом, а повноцінним учасником дії, що формував емоційний світ героїв і середовище, в якому вони жили. Отримавши тоді першу гучну славу та визнання, композитор створив оркестрову сюїту на основі музики до фільму “Тіні забутих предків”. Він назвав її “Гуцульський триптих”. Нині ця сюїта – серед найвідоміших музичних творів ХХ-го століття.

Три частини циклу повʼязані з сюжетною канвою фільму Параджанова та мають відповідні назви: “Дитинство”, “Іван і Марічка” та “Смерть Івана”. У кожному з цих музичних епізодів Мирослав Скорик демонструє різні аспекти життя гуцулів. Це невгамовна енергія, яка втілилась у першій пʼєсі,  ліричне терпке споглядання, що пронизує другу частину циклу, і філософське осмислення вічної теми життя і смерті.

Популярність “Гуцульського триптиху” Мирослава Скорика виявляється у незмінному включенні його до концертних програм різними колективами. Окрім широкої географії, цей цикл має безліч перекладень для різноманітних інструментальних складів.